Прекрасне відео (із серії “Rockpalast Classics”) відображає концерт групи Rainbow в “Olympiahalle”, Мюнхен, Германія, 20.10.1977 року. На ньому зафіксований склад музикантів, який створив альбом “Long Live Rock’n’Roll” (1978). Можна побачити легендарну штучну веселку, встановлену на сцені, в яку входять 3000 різнокольорових електричних лампочок. Діо демонструє свій неперевершений голос, імпровізуючи з залом. Девід Стон на клавішних трошки не дотягує своїм рівнем майстерності до зірок групи Rainbow, це видно з його не дуже віртуозного соло. Зате Козі Пауелл прекрасно володіє своїм інструментом, його збивки на барабанах заставляють глядачів шаленіти. Боб Дейслі теж не погано вписався в групу, його гра, рухи та сам вигляд добре вписуються в сценічне шоу. Рітчі Блекмор в прекрасному настрої, часто посміхається, протягом всього концерту демонструє свої віртуозні соло, а в кінці розбиває гітару (Fender Stratocaster чорного кольору). Переглядаючи цей концерт, потрапляєш в атмосферу 70-х років, де всі носять штани кльоші, довге волосся та слухають рок-музику. Дуже цікаве і досить професійно зняте відео.

В серпні 1980 року в Англії біля замка Донінгтон в графстві Дербиршир відбувся великий рок-фестиваль “Monsters Of Rock”. Організатор цього фестивалю Пол Лоусбі запропонував Брюсу Пейну, щоб RAINBOW виступили на ньому. Були запрошені групи: SCORPIONS, JUDAS PRIST, SAXON, APRIL WINE, TOUCH. Виступ RAINBOW в Донінгтоні 16.08.1980 року був знятий на відео компанією Би-Би-Си для 30-ти хвилинної телепередачі. Саме ця зйомка і лягла в основу фільму. Пісні “Catch The Rainbow ” та “Eyes Of The World” представлені в урізаному вигляді. Зате повністю демонструється соло Блекмора, розбивання гітари, підпал звукової колонки на сцені. Блекмор вважає, що, не дивлячись на технічні проблеми, це було чудове шоу. А Грем Боннет взагалі вважає, що це був один з кращих концертів, які він коли-небудь провів. На ньому були присутні всі його знайомі та мати з батьком. Щодо Козі Пауелла, то це був його останній виступ в RAINBOW. Грем Боннет з Доном Ері до шести годин ранку вмовляли його не залишати гурт, та Козі не міг більше працювати з Блекмором, з яким був в неприязних стосунках.
В якості бонуса на DVD представлено два відеокліпи RAINBOW - “Since You Been Gone” та “All Night Long” та бутлег поганої якості “All Night Long”. Також кліп Грема Бонета “Night Games” та кліп групи Alcatraz - “Island In The Sun”.

На мою думку, це найкращий концерт “Rainbow” (по якості картинки, звуку та яскравості шоу), який видано офіційно на відео. Запис проведено в “Convention Center”, Сан-Антоніо, штат Техас, 18.08.1982 року. На сцені були встановлені два великих ока, які, рухаючись, стежили за допомогою двох прожекторів (вмонтованих на місце зіниць) за глядачами в залі. На концерті зафіксований склад музикантів, які створили альбом “Straight Between The Eyes” (1982). Цікаво спостерігати за грою на барабанах Боба Рондінеллі, він не тільки професійно грає, але й демонструє цікаве шоу, контактуючи з залом. Девід Розенталь легко вписався в колектив і вільно виконує на клавішних найвіртуозніші партії. Під час виконання композиції “Beethoven’s Ninth” Джо Лінн Тернер вибіг на сцену з електрогітарою, на якій не погано грає (зрозуміло, що соло партію він не виконував). Блекмор на цьому концерті віддався грі та демонстрації сценічного шоу на всі сто відсотків. Він, як божевільний, метався по сцені, терзав гітару, підкидаючи її та граючи на ній навіть заднім місцем. В кінці концерту він розбиває вщент під шалений галас глядачів білий Fender Stratocaster, залишки якого кидає в зал. Раджу всім обов’язково придбати це DVD.

Останній концерт групи RAINBOW в “Budokan Honshu”, Токіо, Японія, 14.03.1984 р. На відео зафіксований склад музикантів, які створили альбом “Bent Out Of Shape” (1983). Відмінне шоу, світло, декорації. Композиція “Difficult To Cure” виконується в супроводі симфонічного оркестру. В якості бонуса на DVD присутнє інтерв’ю з усіма музикантами групи окрім Блекмора. Всім раджу переглянути це відео.

На відео THE FINAL CUT підібрані як відеокліпи, так і концертні записи групи Rainbow. З альбому “Down To Earth” (1979) присутні два не поганих відеокліпи: “All Night Long” та “Since You Been Gone”, на яких можна побачити співака Грема Боннета, шаленого барабанщика Козі Пауелла та молодого клавішника Дона Ейрі. З альбому “Difficult To Cure” (1981), на якому дебютували співак Джо Лінн Тернер та барабанщик Боб Рондінеллі, є два відеокліпи: “I Surrender” та ”Can't Happen Here”. З альбому “Straight Between The Eyes” (1982) – відеокліпи: “Death Alley Driver” та “Stone Cold”, на яких можна побачити нового клавішника Девіда Розенталя. З альбому “Bent Out Of Shape” (1983), на якому з’явився новий барабанщик Чак Бьоргі – відеокліпи: “Can't Let You Go” та “Street Of Dreams”. Із концертних записів групи на відео представлені: “Spotlight Kid”, “Difficult To Cure” (ці дві композиції взяті з концерту, який відбувся 14.03.1984 року в м. Токіо, Японія) та “Power”(з концерту в Сан-Антоніо, штат Техас, США, 18.08.1982 року). В кінці відео, під час демонстрації титрів, звучить інструментальна композиція “Weiss Heim”. Недоліком цього відео є те, що на ньому немає жодної пісні за участю співака Ронні Діо. А в цілому для прихильників творчості групи Rainbow це прекрасний DVD.

Відео (із серії “Rockpalast Classics”) відображає концерт групи Rainbow в “Philipshalle”, Дюссельдорф, Германія, 09.10.1995 року. На ньому зафіксований склад музикантів, який створив альбом “Stranger In Us All” (1995), окрім барабанщика. Блекмор запросив за ударну установку колишнього учасника Rainbow – Чака Бьоргі. Новий співак Дугі Уайт перевершив усі сподівання. Його голос під час концерту звучить ще краще, ніж на студійних записах групи. На сцені він почуває себе впевнено, вільно контактує та імпровізує з залом. Грег Сміт, окрім гри на бас гітарі, ще й не погано співає. Другий куплет пісні “Smoke On The Water” він повністю співає сам, а третій разом з Дугі Уайтом. Паул Морріс – справжній віртуоз на клавішних інструментах. Такого цікавого та блискавичного соло, яке він демонструє з легкістю та без напруження, я ще не чув. Блекмор теж в чудовій формі, старанно та з акуратністю виграє всі свої соло партії. Дуже шкода, що група Rainbow перестала існувати. З таким сильним складом музикантів Блекмор міг випустити ще не один цікавий альбом та порадувати нас яскравими концертними шоу. Всім раджу придбати це DVD.

Андрій Савченко.
purple@meta.ua

Смерть Музиканта, або Слово про Козі Пауелла.

Це сталося 5 квітня 1998 року на відрізку траси М4 (Лондон – Брістоль) о 20:30 за місцевим часом. Неподалік від Брістоля водій чорного SAAB 9000 Turbo не впорався з керуванням на мокрому асфальті і врізався в бетонну конструкцію, що розділяла дорогу, після чого машина вилетіла на зустрічну смугу, перевернулась кілька разів та стала на дах на узбіччі. Свідок аварії, полісмен Йан Картер, що повертався до Лондона з чергування, викликав «швидку допомогу». Водія з відкритою черепно-мозковою травмою та численними ушкодженнями доставили до брістольської лікарні Frenchay, але медики констатували факт несумісності важких травм із життям. Потерпілий помер через чотири години після аварії через велику втрату крові. Він так і не прийшов до тями. Як показав розтин, вміст алкоголю в крові значно перевищував норму...
Чимало подібних ДТП трапляється на дорогах. АЛЕ! Саме ця аварія шокувала весь рок-світ. Ще б пак – 5 квітня 1998 року, саме в цю великодню неділю, саме на цьому відрізку траси загинув ветеран рок-музики, барабанщик Козі Пауелл!
Останнім часом він не цурався пропустити чарку – як з друзями, так і на самоті. Причиною всіх його останніх бід була дівчина на ім’я Шарон Рів, або Шарі, а точніше – стосунки з нею. Зараз вже нікому не відомо, що сталося між ними того дня, але Пауелл, вже, як кажуть, «готовий», вирішив негайно продовжити алкогольний марафон у Брістолі. Хто чекає на нього там? Друзі чи якась чергова закоханість? Ніхто цього точно не знає, але хто б то не був, зустрітися їм не судилося. Як показало слідство, машина, якою керував музикант, була несправною (говорили про проблеми з гальмами), але ії хазяїн мало звертав на це увагу, кажучи, що як їхати швидко, а потім зробити кілька маневрів, усе минеться. Може, воно й так, але їхати на несправному авто мокрою від дощу трасою на швидкості 150 км/год в нетверезому стані... Чи варто казати про те, що Козі навіть не згадав про ремінь безпеки?
Він не помітив повороту. Точніше, помітив надто піздно – в той момент, коли на машині лопнуло колесо. Кількох секунд вистачило б Пауеллу, щоб відвести авто з траси на узбіччя. Аварія була неминучою, але її наслідки могли б бути менш трагічними, якби не мобільний телефон. Дзвонила Шарі. Козі не міг не відповісти їй. Але замість слів вона почула «якийсь страшний грюкіт» і крик: “Oh shit!”. Це були останні слова барабанщика...
Брістольський суддя Пол Форрест закрив справу, констатувавши смерть внаслідок нещасного випадку.
Козі Пауеллу (справжнє ім’я – Колін Флукс) було 50 років. За свою кар’єру барабанщика він встиг попрацювати з такими виконавцями та групами, як Джефф Бек, Брайан Мей, Інгві Малмстін, Rainbow, Black Sabbath, Whitesnake, Emerson, Lake and Powell, Гарі Мур, Роберт Плант, Гленн Тіптон та багатьма, багатьма іншими. Його музичний спадок нараховує близько 60 альбомів та безліч синглів, не враховуючи бутлегів та платівок, на яких його навіть не згадали на обкладинці. Йому належить світовий рекорд – за хвилину він ударив у 400 барабанів, по разу в кожний. Окрім музики, Пауелл провів тривалий час у гоночному спорті (мотогонки, раллі, британська Формула-3) і здобув немало нагород як переможець перегонів. Взагалі, він прославився як великий любитель шаленої швидкості. Часто любив повторювати: “I drive like I drum – madly!” Цього разу – надто божевільно, Козі... І не врятували тебе навички гонщика-професіонала...
За іронією долі, саме на цій смертоносній трасі, на цьому її відрізку в 1983 році Козі Пауелла оштрафували на 150 фунтів за перевищення швидкості.

Сюзанна Елпі
м. Київ